***
Вітер, що танцює сільською вулицею,
пахне ясмином
і завтрашнім дощем.
Вітер, що біжить від лісу,
пахне сосновою глицею
і завтрашнім дощем.
Вітер, що летить по лугу,
пахне чебрецем і суницею,
береговою м’ятою і свіжоскошеним сіном…
О, ця трава польова!
Вчора ти стояла в пояс,
завтра ти ляжеш в копиці,
сьогодні ти пахнеш щастям –
чи смерть така ж солодка?
Лине у піднебесся фіміам матіоли.
Де царю Соломону братися до тебе, мала півоніє?
Собача троянда відмовляє розарій рожевими пелюстками,
а жаба-язичниця виспівує завтрашній дощ…
Літо! Літо Господнє! Літо Господнє сприятливе!
Вітрику, танцюю з тобою вулицею,
лечу за тобою лукою –
хай і моя душа пахне ясмином і сіном!
Трава польова, що завтра зів'яне…
Та дощ впаде на святих і грішних
і сонце зійде на праведних і лихих –
завтра.
Бо Вітер віє, де хоче…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Он знал - Наталия Минаева Это одна из живых историй. Есть такие, что невозможно поверить в это. Может написно не совсем гладко. Не судите строго. Но я знаю эту боль, хотя эта история не из моей жизни. Она из жизни женщины. Каждой из нас. Может наш голос удержит юных от не своей любви. Может мы научим их ожидать чистоту и святость прекрасного чувства ЛЮБОВЬ.
